Основними науковими напрямами інституту є:
розробка та обгрунтування
методології вибору стратегії сталого розвитку техногенно
навантажених регіонів України;
- розробка наукових основ регіональної системи
екологічного моніторингу;
- оцінка та прогноз екологічних наслідків
застосування технологій та схем розміщення гірничо-промислового
виробництва.
Дослідження з означених напрямів здійснювали 5 наукових відділів:
- екологічних основ технологій природокористування
(зав. чл.-кор. НАН України Шапар А.Г.);
- системного аналізу і моделювання процесів
природокористування (зав. д.т.н., проф. Поліщук
С.З.);
- антропогенних змін геологічного середовища (зав.
к.г.-м.н. Тяпкін О.К.);
- соціально-економічних і ресурсних проблем
переходу регіонів до сталого розвитку (зав. к.т.н. Хазан В.Б.);
- екологічного нормування (зав. к.т.н. Ємець М.А.).
Головна увага колективу була зосереджена на
виконанні відомчої тематики, яка передбачала наукове обгрунтування
пріоритетних напрямів досягнення сталого розвитку техногенно
навантажених регіонів (пост. Бюро ВНЗ, прот.№ 9 від
19.10.1999 р.) і розробку методів прогнозування розвитку родовищ корисних
копалин, а також на поліпшенні наукової та науково-організаційної діяльності у
відповідності з постановою Президії НАН України № 45 від 11. 03. 2002 р.
Продовженням та розвитком відомчої тематики стали дослідження з
наукового обгрунтування основних принципів керованої
трансформації господарського комплексу техногенно
навантажених регіонів для забезпечення поетапного досягнення показників сталого
розвитку (пост. Бюро ВНЗ від 16. 12. 2003 р., прот. №
12) Інститут також брав участь у виконанні досліджень по цільовій комплексній
програмі НАН України “Наукові основи нарощування мінерально-сировинної бази
України”. Було розроблено методи прогнозування основних характеристик родовищ
корисних копалин, у т.ч. технологій, які забезпечують доцільність їх розвідки
та експлуатації, а також еколого-орієнтовані технології видобутку корисних
копалин природних та техногенних родовищ відкритим способом.
Вперше в Україні інститутом обґрунтовано вибір стратегії, критеріїв і показників сталого
еколого-економічного і соціального розвитку техногенно
навантажених регіонів, яка схвалена Президією НАН України. У відповідності з
розпорядженням Президії НАН України № 355 від 02.06.2006 р. інститут разом з
іншими інститутами НАН України підготовлено проект Концепції переходу України
до сталого розвитку. Даний проект Концепції на початку 2007р. переданий
Президією НАН України на розгляд Верховної Ради і Кабінету Міністрів України.
Дещо раніше інститут розробив пропозиції з
впровадження принципів сталого розвитку в Східному та Південно-Східному
регіонах України для представництва ООН в Україні. Підготовлено проект
Державної програми стратегії розвитку
регіону видобування та первинної переробки уранової сировини, затверджений
Кабінетом Міністрів України як програма (пост. КМУ № 1691 від 16. 12. 2004 р.).
Розроблено також проект комплексної системи екологічного моніторингу для м.
Жовті Води (у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України № 656 від
05. 05. 2003 р.).
Мінпромполітики України за згодою НАН України, наказом №
249 від 27. 05. 2004 р. визнало інститут своєю головною організацією у галузі
відкритих гірничорудних робіт. В цьому статусі інститут підготовив „Положення
про проектування внутрішнього відвалоутворення та
складування відходів виробництва в залізорудних і флюсових кар’єрах”, яке
затверджено наказом Мінпромполітики України (№ 412
від 17. 08. 2004 р.), брав участь у розробці галузевого стандарту „Норми
технологічного проектування гірничодобувних підприємств з відкритим способом
розробки родовищ корисних копалин”, виконував інші науково-технічні завдання.
Розвиваючи творчі зв’язки з виробництвом, інститут
вперше уклав договір про творчу співпрацю у вирішенні питань екології, захисту і відновлення довкілля з Президією
Центрального комітету профспілки працівників металургійної і гірничодобувної
промисловості України.
Розпорядженням Президії НАН України № 977 від 26.
09. 2001 р. інститут призначено базовою організацією метрологічної служби НАН
України.
В інституті під керівництвом проф. Шапара А.Г.
співробітники плідно працюють з наступних напрямів:
- технології видобутку корисних копалин;
- екологічна безпека і сталий розвиток гірничо-промислових регіонів.
При інституті функціонують філії кафедр з
екологічних дисциплін Національних гірничої і металургійної академій,
Придніпровської державної академії будівництва
та архітектури, Дніпродзержинського державного технічного університету.
В інституті
створено і обладнано музей, який відвідали більше тисячі науковців, виробничників,
представників органів влади, громадських організацій, студентів, школярів, учасників
міжнародних конференцій, серед яких видатні вчені академіки Патон Б.Є.,
Голубець М.А., Соботович
Е.В. та інші, постійно функціонує фотокартинна
галерея екологічного спрямування, яка засобами художньої фотографії розвиває
красу природи, а також результати нерозумної діяльності людини. Підсилюють цю
роль вислови визначних діячів,
філософів, письменників, які опікувалися
проблемами збереження природи, дбали про її
захист.
1 вересня 2006р, у День знань на будинку інституту
за участю заст. голови облдержадміністрації була урочисто відкрита меморіальна
дошка, присвячена благодійниці-катеринославській дворянці Ю.Й. Нестелей, на кошти і землі якої було споруджено цей дім для
Жіночої гімназії і передано в дар місцевій громаді. Дошка спроектована і виготовлена
коштом співробітників інституту і спонсорів.
Фундаментальні та прикладні наукові дослідження
За означений період інститутом виконувались
науково-дослідні роботи згідно з тематичним планом фундаментальних і прикладних досліджень за
такими напрямами: Наукові основи
збереження та поліпшення навколишнього середовища і раціонального використання
природних ресурсів; Гірничі науки.
Найважливіші досягнення
інституту за цей період такі:
Наукові основи збереження та поліпшення навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів
Розроблена методологія побудови прогнозних моделей
інтегральних показників якості навколишнього середовища у часі в залежності від
змін у господарському комплексі. Розроблені методологічні підходи до прогнозування
процесів розвитку технологічних систем в залежності від можливих стратегій
розвитку регіону і визначені тенденції такої залежності. Запропоновані: структура комплексної соціо-еколого-економічної
моделі; підхід до побудови оптимізаційної моделі переходу регіону до сталого
розвитку. Поглиблено і розвинено методологічні
основи, розроблено проект Концепції переходу України до сталого розвитку, що
базується на цілісній системі поглядів щодо збалансованого (економічного,
екологічного, соціального, гуманітарного) розвитку України, визначає правові
основи, принципи, завдання й організаційні міри переходу країни до сталого
розвитку та має стати базисом для розробки такої стратегії, державних,
регіональних і інших програм і проектів соціально-економічного розвитку на
найближчу та віддалену перспективи. Визначені основні етапи розробки
екологічних стандартів для встановлення межі сталості соціально-економічних
систем; запропонована методика побудови таких стандартів.
Запропоновано удосконалення поняття екологічної
безпеки адекватно функціям природокористування з урахуванням
соціально-економічних та ресурсних чинників; розроблено схеми
структурно-понятійних взаємозв’язків основних елементів сталого розвитку за
умов екологічної безпеки.
Обґрунтовані основні принципи концептуального
підходу до оптимізації регіональних природно-технологічних систем, розроблені
основні елементи стратегії досягнення поставлених цілей. Ресурсний потенціал
території, як матеріальна основа сталого розвитку, оцінюється з урахуванням
екологічних наслідків його освоєння. Розроблено порядок формування і реалізації
сценаріїв оптимізації природно-техногенних систем на рівні регіону для
наукового обґрунтування основних принципів керованої трансформації
господарського комплексу.
Науково доведено, що проблеми вичерпаності
природних ресурсів не існує, існує лише проблема наукового прогнозування та
створення технологій ефективного залучення для задоволення потреб наступних
поколінь більш низькосортних і важко доступних ресурсів. Це положення стосується
навіть мінеральної сировини, яка традиційно вважалася вичерпаним природним
ресурсом.
Визначені питомі показники (на одиницю виробленої
продукції) техно-генного впливу на компоненти
навколишнього середовища базових промислових та сільськогосподарських технологій
і розроблено алгоритм їх використання. Встановлені загальні закономірності
реакцій з боку екосистем на техногенні навантаження, розроблені методичні
підходи у визначенні гранично допустимих техногенних навантажень на природні
системи шляхом аналізу співвідношень показників інтенсивності накопичування
забруднюючих речовин та інтенсивності самовідновлення природних систем у
часовому вимірі їх функціонування. Розроблені методичні основи комплексної
оцінки техногенного навантаження на ландшафт та його антропогенного
перетворення із визначенням достатності існуючої інфраструктури, яка
визначається наявними рекреаційними ресурсами та величиною попиту на
рекреаційні послуги з боку населення.
Для оцінки екологічного стану регіонів, що
потерпають від транскордонного перенесення забруднювачів, розроблено
інформаційно-математичне забезпечення задачі перенесення забруднювачів на
великі відстані та утворення кислотних дощів, запропоновані методи їх
вирішення.
Розроблена комплексна система поводження з
твердими побутовими відходами в регіоні.
Розроблено ландшафтно-кліматичні показники стійкості та здатності до самовідновлення природного середовища. Створено методику визначення базових та інтегральних показників стійкості ландшафтів до техногенного впливу. Розроблені основи створення екологічної мережі на порушених гірничими роботами територіях. Запропонована система принципів, критеріїв, показників визначення ефективності дії екологічної мережі. Вперше обґрунтовані ландшафтні та гідрографічні підходи до формування екологічної мережі і доведена їх ефективність, необхідність включення до екологічної мережі об’єктів землекористування гірничодобувного комплексу. Розроблено заходи біологічної рекультивації земель, порушених гірничими роботами, відмінною рисою яких є прискорення процесу самозаростання. Розроблено способи забезпечення ландшафтної розмаїтості на техногенно порушених землях при організації заповідно-охоронних територій, що може сприяти виконанню загальнодержавної програми створення Національної екологічної мережі України. Обґрунтовано створення цілісного Інгулецького коридору екологічної мережі Кривбасу на території, порушеної гірничими роботами.
Розроблено методику прогнозування
характеристик родовищ корисних копалин (показників якості мінерального ресурсу
і умов його залягання) на основі врахування тенденцій споживання ресурсів,
зміни цін і екологічних нормативів. Відповідно до умов залягання родовищ
корисних копалин виконана їх типізація з метою встановлення області змін
гірничотехнічних параметрів розробки і параметрів ушкодження природного
середовища при розробці родовищ. Науково обґрунтовано дев’ять типових
гірничодобувних технологій, які можуть виконувати функції аналогів при
визначенні ресурсоємної та екологічної доцільності
розробки родовищ корисних копалин.
Обґрунтовані нові технологічні схеми
ресурсозберігаючих процесів при розробці глибоких кар’єрів, у т.ч. розроблені
раціональні схеми і способи розкриття глибоких горизонтів кар’єрів, оригінальні
конструктивні і технологічні схеми устаткування
тощо. Вперше обґрунтована наукова ідея “Про місцеположення і форму
поверхні зрушення у масивах грунту і гірничих порід”
(отримано Свідоцтво Міжнародної асоціації авторів наукових відкриттів).
Встановлено теоретичні закономірності
формування робочої зони кар’єру і внутрішнього відвалу при технології з
внутрішнім відвалоутворенням; розроблена нова
еколого-орієнтована технологічна схема, яка забезпечує зниження обсягів
зовнішнього відвалоутворення і усуває багаторазову переекскавацію внутрішнього відвалу при розробці родовищ
корисних копалин. Запропоновано порядок виконання проектних робіт з
внутрішнього відвалоутворення та складування відходів
гірничого виробництва у кар’єрах. На цій основі розроблені Положення про
проектування внутрішнього відвалоутворення, яке затверджено Мінпромполітики
України як нормативний документ.
Тематика госпдоговірних
робіт відповідає науковим напрямам інституту. Виконувались замовлення наукових установ,
підприємств, органів місцевої влади України, деяких країн СНД.
За звітний період виконано 120 робіт за госпдоговірною тематикою на загальну суму 2215,2 тис.грн. (табл.1).
Серед них такі:
- Проект програми сталого розвитку
регіону видобування та первинної переробки уранової сировини. Виконувався у
відповідності з постановою Кабінету Міністрів України № 656 від 05.05.2003р.
“Про затвердження Програми радіаційного та соціального захисту населення м. Жовті Води”.
- Проект системи комплексного екологічного
моніторингу м. Жовті Води.
- “Положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва в
залізорудних і флюсових кар’єрах”, затверджене наказом Мінпромполітики
України.
- Галузевий стандарт “Норми технологічного
проектування гірничодобувних підприємств з відкритим способом розробки родовищ
корисних копалин”.
- Міська
Програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра (у межах міста) і поліпшення
якості питної води (замовлення Дніпропетровського міськвиконкому).
- Районування території за ступенем антропогенного
навантаження з метою можливого прогнозування і попередження надзвичайних
ситуацій засобами дистанційного зондування Землі (замовлення ДП “Дніпрокосмос” ).
- Аналіз та прогноз розвитку виробничої і
соціальної інфраструктури території Дніпропетровської області, що входить до
регіону видобування та первинної переробки уранової сировини, її зонування з метою визначення
функціональної забудови.
- Оцінка екологічної небезпеки об’єктів збереження
промислових відходів районів м. Дніпропетровська; заходи з усунення можливої
екологічної біди від цих об’єктів.
- Обґрунтування кількісної оцінки впливу гірничо-металургійного комплексу Кривбасу на стан довкілля прилеглих територій, зонування
території, що знаходиться під екологічним впливом цього комплексу, напрями
впливу гірничо-металургійних підприємств на геологічне середовище прилеглих до
них територій (замовлення облдержадміністрації
).
- Класифікація техногенних родовищ
марганцеворудної сировини, способи їх розкриття та розробки; рекомендації стосовно екологічних та
економічних аспектів освоєння цих
родовищ.
- Моделювання зсувного процесу для визначення
зсувонебезпечної зони у зв’язку з затопленням Роздільського
кар’єру, комп’ютерні програми визначення стійкості бортів кар’єру при
різних сценаріях розвитку зсувного процесу (для Інституту гірничо-хімічної
промисловості (м.Львів) ).
- Екологічна оцінка викидів метану в атмосферу на
шахтах ім.О.Ф.Засядька і “Краснолиманська”
до і в період дії експериментальних дільниць з дегазації вугільних пластів (для
Інституту геотехнічної механіки НАН України).
- Оцінка першочергових інженерних заходів щодо
ліквідації наслідків підтоплення території м.Світловодськ
(Кіровоградська область), можливих
негативних впливів на довкілля та здоров’я населення (замовлення Світловодської міськради ).
- Авторський нагляд за реалізацією проектних
рішень при створенні та експлуатації експериментального полігону з очищення
забруднених пестицидами грунтів. Проект організації
цього полігону розроблено інститутом у відповідності з міжнародною програмою CLEANSOIL, мета якої – розробка інноваційного методу
очищення забруднених грунтів під існуючою інженерною
та іншою інфраструктурою без екскавації і переміщення забруднених грунтів і порід.
- Рекомендації з впровадження методів активізації
самовідновлення екосистем порушених земель в практику рекультиваційних
робіт Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату.
Обґрунтування створення цілісного Інгулецького
коридору екологічної мережі Кривбасу на порушених
гірничодобувними підприємствами землях, у т.ч. з застосуванням методів
дистанційного зондування Землі.
За ініціативи і при науковому супроводі інституту
на порушених гірничорудними підприємствами землях Кривбасу
створено ландшафтний заказник “Візирка”. Рішенням
сесії Дніпропетровської обласної ради цьому заказникові наданий статус
регіонального.
Госпдоговірна діяльність інституту і впровадження
наукових розробок здійснювалося на основі Державної ліцензії на виконання
спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві.
Координація наукової діяльності
інституту здійснюється, перш за все, у рамках Придніпровського наукового центру
НАН і МОН України, де директор інституту є членом Ради цього центру і очолює секцію
з гірничих наук.
Одночасно директор інституту є членом
науково-технічної Ради при Державному управлінні з охорони навколишнього
середовища у Дніпропетровській області і входить до складу Комісії
Дніпропетровської обласної Ради з питань екології, де має можливості впливати
на перебіг подій у галузі екології, вносити пропозиції з поліпшення екологічної
ситуації. Так, упродовж 2006-2007 рр. інститут подав на розгляд обласної Ради
проекти екологічної політики області на 2008-2012 рр., створення Інгулецького екологічного коридору протяжністю понад
В інституті створено і багато років діє об’єднаний
науковий семінар, куда входять співробітники наукових
підрозділів, а також запрошуються провідні фахівці інших наукових установ, для
розгляду результатів наукових досліджень інституту, координації таких робіт у
подальшому.
Інститут, як головна організація
по створенню наукових основ вибору стратегії сталого еколого-економічного
розвитку Придніпровського регіону (постанова Президії НАН України № 118 від
03.04.1996 р.) і головна організація Мінпромполітики
України (наказ №249 від 27.05.2004
р.) у галузі відкритих гірничодобувних
робіт здійснював координацію відповідних досліджень.
Одночасно, в рамках виконуваних завдань за
відомчою тематикою і на замовлення Дніпропетровської облдержадміністрації,
інститут координував і спрямував діяльність окремих організацій і установ
області на вирішення регіональних проблем природокористування, екології,
техногенної безпеки тощо.
З цією метою проводились також спільні
заходи: науково-технічні конференції,
семінари, засідання “круглих столів”, громадські обговорення, інше.
Інститут підтримує двосторонні творчі зв’язки з
деякими науковими установами Росії, Казахстану, Узбекистану, Німеччини, бере
участь у міжнародному німецько-шведсько-іспансько-польсько-російсько-українсь-кому
проекті CLEANSOIL з проблеми очищення грунтів від забруднення в
умовах розвинутої інфраструктури.
На міжнародні конференції “Проблеми
природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів” і “Довкілля-ХХІ” запрошуються і приймають участь відомі
закордонні вчені (академік РАН Страхов В.М., академік
АН Казахстану Ракішев Б.Р., професор Шмідт із
Німеччини, чл.-кор.РАН Пєшков О.О., д-р техн.наук
Кучерський М.І. із Узбекистану, інші).
У звітному періоді інститутом проведено три
міжнародні науково-практичні конференції “Проблеми природокористування, сталого
розвитку та техногенної безпеки регіонів” (2003, 2005, 2007рр.) і три
міжнародні молодіжні наукові конференції “Довкілля-ХХІ”
(2002, 2004, 2006рр.). На кожну із конференцій надходило у середньому понад 150
доповідей від учасників із 7-15 країн світу.
На пленарних і секційних засіданнях, в
обговореннях на засіданнях “круглих столів” обговорювались актуальні питання
переходу регіонів на засади сталого розвитку, збереження та відновлення
довкілля, техногенної та екологічної безпеки, участі громадськості у цих
процесах. Важливим здобутком цих конференцій є можливість науковцям корегувати
свої дослідження з урахуванням загальних світових і вітчизняних тенденцій у
вирішенні проблем сталого розвитку, раціонального природокористування, екомоніторингу тощо.
Цьому сприяють, як правило, детально і ґрунтовно пророблені рекомендації
конференцій, які направляються до відповідних організацій і установ.
За звітний період співробітники інституту приймали
участь у міжнародних конференціях у Чорногорії, Німеччині, Росії, Португалії.
Видавнича і патентно-ліцензійна діяльність
За звітний період інститутом
підготовлено і видано:
|
Монографії |
Підручники довідники, кількість |
Брошури, рекомендації, методики, кількість |
Статті, кількість |
Тези, кільк. |
||
|
кількість |
обсяг, (обл.-вид.арк.) |
вітчизняні видання |
зарубіжні видання |
|||
|
6 |
86,5 |
8 |
7 |
246 |
29 |
248 |
В їх числі монографії:
Методичні вказівки з розробки регіональних
стратегій сталого розвитку. А.Г.Шапар, М.А.Ємець,
П.І.Копач, С.З.Поліщук, О.К.Тяпкін, В.Б.Хазан.
Дніпропетровськ: Моноліт, –2003. –131с.
Системний аналіз і моделювання у розв’язанні
проблем сталого розвитку території. Поліщук С.З., Долодаренко
В.О., Чорнобровкіна Н.А., Рябко А.І.
-Дніпропетровськ: Поліграфіст, 2002. –136с.
Стратегія і тактика сталого розвитку. Шапар А.Г., Ємець М.А. та інші. –Дніпропетровськ: Моноліт, 2004. –313с.
Збірник методичних рекомендацій щодо впровадження екологоорієнто-ваних технологій. Шапар А.Г. та інші.
–Дніпропетровськ: Моноліт, 2005. -240с.
Техногенез і кислотні опади. П.І.Копач, А.Г.Шапар, В.М.Шварцман.
Геофізичні методи рішення геоекологічних
задач. Тяпкін О.К. –Дніпропетровськ, 2006. –296с.
Навчальні посібники:
Екологічна експертиза та екологічна інспекція. Корабльова
А.І., Чесанов Л.Г., Долгова
Т.І., Шапар А.Г.–Дніпропетровськ: Поліграфіст, 2002.
–220с.
Вступ до екологічної токсикології. Корабльова А.І., Чесанов
Л.Г., Шапар А.Г. –Дніпропетровськ: Поліграфіст, 2003.
–372с.
“Взаємовідносини людини і середовища”. Корабльова
А.І. –Дніпропетровськ: Поліграфіст,
2003. –120с.
Системний підхід при прогнозуванні стану
атмосферного повітря. Шапар А.Г., Поліщук С.З. та інші. –Дніпропетровськ: ДДТУ,
2004. -181с.
Біогеохімія: екологічні аспекти. Шапар А.Г., Корабльова А.І., Чесанов
Л.Г., Поліщук С.З., Чесанов В.Л. –Дніпропетровськ: Днепррост, 2005. –226с.
З 1998р. інститут видає збірник наукових праць
“Екологія і природокористування” (свідоцтво про держреєстрацію
КВ №3497 від 29.09.1998р.), який ВАК України визнав фаховим з технічних наук.
У звітному періоді підготовлено і надруковано 7
випусків збірника загальним об’ємом 174,3 обл.-вид.арк.
В їх числі випуск № 9 (2006р.) присвя-чений науковим
результатам інституту за 15 років.
У звітному періоді видані також матеріали трьох
міжнародних науково-практичних конференцій “Проблеми природокористування,
сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів” загальним об’ємом 90 обл.-вид.арк. і трьох міжнародних молодіжних наукових
конференцій “Довкілля-ХХІ” загальним об’ємом 30 обл.-вид.арк.
За звітний період отримано 2 патенти на винаходи і
Свідоцтво Міжнародної асоціації авторів наукових відкриттів на наукову ідею
“Про місцеположення і форму поверхні зрушення у масивах грунту
і гірничих порід”.
Отримано повідомлення Держдепартаменту України про
завершення формальної експертизи на 2 заявки на винаходи, а також відправлені
заявки на отримання ще двох патентів.
Щорічно до засідання “круглих столів” екологічного
спрямування, присвячених Дню довкілля, інститут видає кольорові альбоми про
екологічний стан Дніпропетровської області, інші інформаційні матеріали цієї
тематики.
За результатами міжнародних конференцій, які
проводить інститут щорічно, друкуються і розсилаються заінтересованим
організаціям рекомендації.
Інформаційна діяльність інституту
В інституті налічується 40 персональних
комп’ютерів на базі процесорів 586 та вищих за класом. На сайті
інституту http://ippenan.com/ подані дані про створення і діяльність колективу
за розділами: історична довідка; керівництво; напрями наукової діяльності та
результати; теми/проекти; публікації; конференції; пропозиції; відділи.
Інститут передплачує наукові журнали України, що в основному
забезпечують дослідження з визначених
наукових напрямів.
Робота з кадрами
Станом на 1 січня 2007 р. загальна чисельність
співробітників інституту (включаючи сумісників) складає 113 осіб, у т.ч. за
основним місцем роботи – 105 осіб.
Серед науковців -
12 старших наукових співробітників, 1 науковий співробітник, 2 молодших
наукових співробітники, 15 провідних інженерів, 9 головних спеціалістів. Науковий ступінь
доктора наук мають 3
співробітники, кандидата наук – 15 співробітників.
На 01.01.2007р. в аспірантурі без відриву від
виробництва навчається 5 осіб, а також прикріплений один здобувач наукового
ступеня. За звітний період аспірантуру закінчили 7 осіб.
У звітному періоді захищено 4 кандидатські
дисертації. За наукових консультацій чл.-кор. Шапара
А.Г. захищено 2 докторські дисертації спів-робітниками
інших установ.
За цей період інститут прийняв на роботу 17
молодих спеціалістів з вищою освітою. У той же час за різних обставин
звільнилися 9 таких спеціалістів. Зараз в інституті працює 17 осіб молодше 35
років (16% від загальної кількості). Середній вік науковців за п’ять років
знизився з 55 до 45р.
Інститутом розроблені і виконуються заходи щодо
поповнення колективу науковою молоддю та посилення роботи з молодими ученими та
спеціалістами згідно з відповідними постановами Президії НАН України. На жаль,
заробітна плата і престижність роботи науковця, що є в Україні, не сприяють
закріпленню молоді в інституті. Досить
результативно діє рада молодих вчених і спеціалістів, голова якої є членом
вченої ради інституту.
Молодим співробітникам і аспірантам надається
конкретна науково-методична допомога у творчому зростанні, підготовці
кандидатських дисертацій тощо, у т.ч.
першочергова можливість друкувати наукові статті у виданнях інституту, інших
установ, брати участь у науково-технічних конференціях, семінарах, виставках. З
цією метою інститут започаткував і раз на два роки проводить міжнародну
молодіжну наукову конференцію “Довкілля-ХХІ”;
відбулося три таких конференції, на 2008 р. запланована ІУ конференція.
Молоді науковці інституту регулярно отримують
стипендії Президента України і НАН України, виграють конкурсну тематику і
отримують гранти НАН України, інших установ. На сьогодні за грантами НАН
України і мера м.Дніпропетровська працюють два
молодих науковці інституту.
Проводиться постійна цілеспрямована робота з
вищими навчальними закладами у напрямах:
- проведення виробничої і
переддипломної практики студентів на базі інституту (у звітному періоді таку
практику пройшли 117 студентів ВНЗ м.Дніпропетровська);
- більш докладного ознайомлення студентів ВНЗ з
науковими досягненнями інституту, у т.ч. за матеріалами музею, фотогалереї екологічного спрямування, наукової бібліотеки, відеоматеріалів, інших;
- результативного навчання студентів у філіях
кафедр з екологічних дисциплін при
інституті в чотирьох провідних навчальних закладах (Національний гірничий
університет, Національна металургійна академія, Придніпровська академія
будівництва та архітектури, Дніпродзержинський технічний університет);
- розширення участі науковців
інституту у педагогічній діяльності вищих навчальних закладів, інших.
© Институт проблем природопользования и экологии НАН Украины